Трудове навчання
Досвід роботи Діхтяренко О.С..docx (3972517)
У Законі України «Про освіту» відмічається, що метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього вибору народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.
В концепції трудової підготовки учнів національної школи України відмічається, що головним в трудовій підготовці являється формування у дітях готовності до продуктивної праці, як процесу створення матеріальних і духовних благ, формування потреби працювати, творчо відноситись до праці, підвищувати свою майстерність, розвивати здібності дітей, виховувати естетичну культуру праці, приймати участь у відродженні народних промислів і ремесел.
У Державній національній програмі відродження освіти звертається увага на органічне поєднання освіти з національною культурою, історією, народними традиціями України.
Духовне відродження України немислиме без пробудження національної свідомості українського народу, насамперед молоді. З глибин людської пам’яті піднімається забута народна мудрість, яка розвивалась і вдосконалювалась віками. Треба допомогти цьому відродженню вийти на широку дорогу, заповнити ним наші душі, врятувати нас від виродження як нації. Найперше це потрібно дітям.
Оскільки діючі загальнолюдські цінності формуються значною мірою в процесі праці, то зародження саме національних цінностей починається в процесі художньо-трудової діяльності пов'язаної з вивченням народного мистецтва та його побуту. Створюючи предмети національної культури , людина створює сама себе. Як суб'єкт національного виховання та творчості людина сформувалася в процесі побутово-ужиткової трудової діяльності. Тому виховувати в особистості поняття про національні цінності, як духовні, так і матеріальні, треба, перш за все, через вивчення побудово - ужиткових традицій народу і трудову діяльність, що з цим пов'язана. Краса праці формує культуру особистості, перетворює працю у сферу задоволення її головних духовних потреб. Формування національних цінностей у процесі художньо-трудової діяльності припускає здійснення певних виховних дій, а не є простим автоматичним наслідком трудових умов. Кожен учень має усвідомлювати їх та відчувати національні традиції предмета діяльності. Вплив національних цінностей повинен плануватися та програмуватися так, як планується та програмується послідовне опанування трудовими навичками та вміннями.
Школа як громадський заклад - "Колиска народу" (В.О. Сухомлинський). Основне історичне покликання школи виховувати народ, націю, продовжувати і розвивати національну освіту, культуру, мову. Формування громадянської позиції - одне з головних завдань середнього навчально-виховного закладу.
Видатний вітчизняний педагог К.Д. Ушинський перший висунув і обґрунтував важливе положення педагогічної теорії - вимогу народності виховання, ввів у науковий обіг термін “ народна педагогіка ”. Він доводив, що виховання не може бути ізольованим від історичного життя народу, прагнув зробити таку систему освіти, в якій би віддзеркалювався самий дух народів, його яскрава неповторність, особливості національної культури. Він вважав, що користування педагогічною досвідченістю іншого народу не завдасть шкоди тільки за умови, якщо в дитині міцно закладені національні основи, якщо вона перейнялась духом свого народу.
Звернення до національних скарбів є одним із головних засобів нашого самозбереження. У творах декоративно-ужиткового мистецтва закладений великий художньо-творчий потенціал, нехтування яким, як свідчить досвід попередніх десятиліть, руйнує народну культуру, збіднює духовність суспільства й окремої особистості. Зневажливе ставлення до національної культури, пам’яті народу, призводить до занепаду культури, а відтак і до знищення нації. Тому громадяни нашої незалежної держави повинні бути національно зорієнтованими, творчо збагаченими, художньо активними особистостями. Сприяти цьому повинна відповідна система навчання й виховання дітей та молоді. Саме на уроках трудового навчання є можливість створення оптимального середовища для існування й розвитку традиційної культури, збереження народної спадщини та передачі її наступним поколінням.
